Економічне обґрунтування енергозберігаючих заходів

Енергоаудит: Оцінка втрат (VIII)

Звіт з енергетичного аудиту подає інформацію про кількість енергії, яка споживається різними видами енергоспоживачів (котельні, компресори, освітлення, виробниче устаткування). Енергоаудит, як правило, вказує споживання в енергетичних і грошових одиницях і відображає інформацію як в таблицях (наприклад, таблиця загальної кількості купленого палива) так і в графічній формі.

  1. Загальні рекомендації
  2. Опис промислового підприємства і будівель
  3. Використання енергетичного аудиту
  4. Рекомнедації з енергозбереження
  5. Перехресна перевірка енергозаощаджень
  6. Заощадження первинних і вторинних енергоресурсів
  7. Життєздатність проекту
  8. Оцінка втрат

Оцінка втрат (частина VIII)

Обчислення капітальної вартості проекту з енергозбереження – це ключовий момент звіту. Невірно оцінені витрати можуть легко підірвати довіру до звіту в цілому. Зазвичай причина недооцінки витрат викликана не власне недооцінкою витрат, а упущенням загальної вартості компонентів.

Типові приклади компонентів, які слід включити в розрахунок загальної вартості енергозберігаючого проекту (даний список не є вичерпним):

  • вартість закупівлі енергозберігаючого обладнання;
  • закупівельна вартість допоміжного обладнання (а саме, регуляторів, інструментів, захисного обладнання, обхідних пристроїв);
  • витрати на доставку (митні формальності і установка обладнання);
  • страхування;
  • витрати на ізоляцію;
  • тестування і введення установки в промислову експлуатацію;
  • виплати за консультації;
  • витрати на цивільне будівництво;
  • витрати на переміщення виробничого обладнання;
  • діяльність, необхідна для виконання вимог техніки безпеки;
  • перебудова каркаса будівлі, зумовлена встановленням нового обладнання;
  • перевірка ліцензування/сертифікації/страхування;
  • навчання персоналу;
  • вартість втраченої продукції.

Типові джерела оцінки витрат:

  • прайс-листи на обладнання;
  • публікації з оцінки витрат:
    • вартість обладнання;
    • витрати на оплату праці;
    • загальні середні витрати  (а саме, на 1 м2, на 1 кВт встановленої потужності);
  • бюджетні витрати постачальників/монтувальників;
  • розцінки постачальників/ монтажників;
  • інформація про вартість попередніх впроваджених проектів.

Способи визначення вартості можуть бути взяті з різних джерел. Найнадійнішим з них є особистий досвід виконання аналогічного проекту у минулому, але навіть у такому випадку слід обережно ставитися до чинників, які можуть викликати значну цінову різницю в двох аналогічних проектах. Наприклад, встановлення електронного контрольного обладнання на нафтохімічному заводі може коштувати набагато дорожче, ніж аналогічна установка на пивоварному заводі, внаслідок необхідності використовувати обладнання, яке сертифіковане для використання у вибухонебезпечному середовищі.

Також корисно використовувати котирування і бюджетні розцінки постачальників та ціни, взяті з цінових брошур. Важливо переконатися, що ці джерела враховують всі вартісні компоненти, а саме, доставку, встановлення, налагодження обладнання.

Попередня частина: Життєздатність проекту (частина VII)

Володимир Прокопенко Друкувати сторінку Відіслати на E-mail