Загальні питання енергозбереження

Енергодефіцит України, що робити і хто винен?

Іронія долі в тому, що Україна шукає відповіді на свої питання за допомогою Росії.
Чи можливий інший шлях у цій ситуації. Відразу варто відкинути безпідставні популістські заяви, що Україні вдасться пройти зиму за рахунок економії електроенергії і газу.
Питання ускладнюється ще й тим, що для України критичним виявився поточний опалювальний сезон. Хоча влада розраховувала на те, що період 2014-2015гг вдасться проскочити, а проблеми виникнуть в опалювальному сезоні 2015-2016рр.
У газовій галузі дефіцит вже проявився, але Міненерго поки закриває на нього очі.
Враховуючи особливість використання газу, "Нафтогаз" поки не перейшов грань запасів у ПСГ у розмірі 11 млрд куб. м. І недостачу не відчув ще ні споживачі ЄС, ні Україна.
На даний момент в ПСГ знаходиться 13,3 млрд куб. м. З 20 жовтня по 8 грудня (півтора місяці) Україна використала 3,5 млрд куб. м газу. При цьому, зазвичай ми відбираємо в жовтні-листопаді з ПСГ близько 1,5-2 млрд куб. м. І тільки з грудня відбір досягав близько 2-3 млрд куб. м щомісяця.
Відзначимо, що при зазначених темпах відбору газу, вже в січні його запаси в ПСГ складуть 11 млрд куб.м.
З січня по квітень Україна використовує з ПСГ не менше 6-7 млрд куб. м. Ще стільки ж потрібно купити у "Газпрому" або в ЄС. Але це при звичайній зими. А погодні негаразди ще ніхто не відміняв. Поки є плани підстрахуватися і купити у "Газпрому" до 4 млрд куб. м. Плани є, але грошей немає. Крім того, ще не погашена частина боргу в розмірі 1,65 млрд дол., Згідно брюссельським домовленостям.
Гостроту газового питання варто поставити на перше місце, так як нестача тиску в ПСГ загрожує зривом транзиту російського газу. А це загрожує іміджевими втратами для України. ЄС і так ледве відійшов від останніх переговорів з Україною і Росією.
Наступними після репутації країни постраждають мешканці, як в одно-, так і багатоквартирних будинках. І тоді, в холоди та віялові відключення електроенергії здадуться "дитячим садком".
Як показала ситуація в електроенергетиці, нам доведеться час від часу використовувати газ за нецільовим призначенням, спалюючи його на газо-мазутних блоках ТЕС. Нецільове  використання газу в 2,5 рази дорожче, ніж використання вугілля. Така практика вже застосовується, враховуючи дефіцит вугілля.
Тому питання вугілля друге за важливістю після газового. Тут потрібно прийняти політичне рішення і відкинути поширений і підтриманий владою популізм серед населення про можливість обійтися без російського вугілля та електроенергії. На дилетантську думку представників влади, населення може економити як газ, так і електроенергію. Хоча газ більшість споживачів і так вже давно економлять, оскільки у 10 з 14 млн домогосподарств встановлені лічильники.
А економія електроенергії за рахунок введення віялових відключень серед населення складе близько 2 млрд кВт-год (5%) з 42 млрд кВт-год, які споживає ця група. Більше втратить бюджет, так як регулярне відключення електроенергії приносить збитків підприємствам на суму близько 1,5 млрд грн щомісяця. Так що Україна втратить двічі, витративши гроші на закупівлю імпортного вугілля і електроенергії, і недоодержавши кошти в бюджет країни.
Так що зараз заощадити на населенні та промисловості при дефіциті навіть 3 ГВт потужностей не вдасться ніяк. Хоча, реальний дефіцит залишився на рівні 5 ГВт. А при дефіциті на рівні 8 ГВт Україні загрожує непроглядна темрява (блек-аут), а слідом за цим - колапс енергосистеми.
В цілому до кінця опалювального сезону потрібно в середньому по 2 млн т вугілля щомісяця - близько 10 млн т. Якщо ж система буде працювати на знос в умовах дефіциту 3-5 ГВт, тоді потрібно буде до 7 млн т. Уряд схиляється до другого варіанту, оскільки не планує на постійній основі отримувати вугілля з територій підконтрольних формуванням ДНР і ЛНР.
Але це патовий шлях, оскільки Україна на наступні роки прирікає себе на імпортну залежність від російського вугілля. Як продовження вугільної проблеми з'явилася і буде постійно переслідувати країну проблема дефіциту електроенергії.

Існуючі блоки АЕС або газо-мазутні блоки ТЕС не можуть повноцінно замінити вугільні блоки.
  Але всі ці питання імпортної залежності меркнуть на тлі проблеми майбутніх 5-10 років необхідності заміни або модернізації блоків ТЕС і підготовки до будівництва нових АЕС.
  Це вже другий рівень проблеми, про який воліють не думати ні влада, ні приватні власники електрогенерації.
Так що відповідь на питання хто винен напрошується сам за себе - безпосередньо нинішня влада, яка розуміла, яке енергетичне господарство приймає на руки.
Що робити в умовах кредитного цейтноту і неможливості забезпечити реальну диверсифікацію вугілля, ядерного палива та електроенергії.

Домовлятися з тим, у кого є потрібний для України енергоресурс.
Зараз влада, скриплячи зубами і програвши більше півроку, визнала, що це Росія.
І тільки після стабілізації енергосистеми вже в 2015 році потрібно терміново залучати кошти під енергоефективність та модернізацію електрогенерації країни.
Правда, ніхто не знає в якій тумбочці взяти гроші.

Юрій Корольчук, член Наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Друкувати сторінку Відіслати на E-mail