Енергозбереження в будівлях

Нормативна база проведення енергетичних обстежень будівель, тепловізійного контролю якості теплового захисту і заповнення енергетичного паспорту

    Житлово-громадський сектор економіки України відноситься до числа найбільших споживачів енергії. Основна частина енергії в будівлях споживається системами опалення, а також, за їх наявністю, системами вентиляції та кондиціонування повітря. Сьогодні житлово-комунальна сфера України споживає близько 40 % газу для обігріву будівель, виробництва гарячої води і приготування їжі, в той час, як в 1991р. цей показник не перевищував 25 %. Важливо те, що ефективність використання енергоресурсів у житловому фонді України в 3-5 разів нижча, ніж у країнах ЄС з подібними кліматичними умовами.
     Характеристикою споживання енергоносіїв на потреби забезпечення тепловою енергією будівель, пов'язаною з ефективністю їх використання, може бути питомий показник споживання теплової енергії в т.у.п. або в кВт∙год в розрахунку на 1 м2 опалювальної площі будівлі.
     Витрати енергії на опалення в значній мірі залежать від теплового захисту будівель. Показником, що характеризує теплозахисні властивості огороджувальних конструкцій, слугує приведений опір теплопередачі через огородження.
     Україна значно поступається провідним країнам світу в теплоспоживанні будівель на 1м2 опалювальної площі, що свідчить про великий потенціал енергозбереження у сфері теплоспоживання, а значить низький рівень енергоощадності будинків. Діапазон потенціалу енергозбереження в сучасних будівлях коливається від 10 до 50 %, залежно від заходів. За підрахунками Міністерства України у справах будівництва та архітектури існує можливість зберегти найближчим часом до 20 % загального обсягу споживання енергії в будинках.
     У Польщі житлові будинки, побудовані в 70-80 рр. мають витрати більш ніж 220 кВт
*год/(мрік), а після 2000 р. вони зменшені до 91...125 кВт*год/(м2*рік). В Німеччині цей показник дорівнював 80-110 кВтгод/(м2ּрік), а після 2000 року зменшений до 30-70 кВт*год/(м2*рік). Успіхи таких країн, як Данія, Швеція, Фінляндія демонструють існуючі можливості енергозбереження. У Фінляндії за рахунок енергозберігаючих заходів питоме теплоспоживання будівель знизилося з 1973 по 1984 на 33 %, в Данії - на 20 %.
     Будівлі в ЄС споживають близько 40 % всієї енергії, що використовується. На збільшення ефективності використання енергії спрямована директива 2002/91/ЄС щодо енергетичного виконання будівель, дотримання вимог якої допоможе зекономити 1/5 енергоресурсів, що споживалися.
     Директива 2002/91/EC встановлює чотири умови, які повинні виконати держави-члени ЄС:
  • загальна методологія розрахунку інтегрованої енергоефективності будівель;
  • дотримання мінімальних вимог в нових і вже побудованих будівлях;
  • енергетична сертифікація будівель;
  • контроль і оцінка опалювального устаткування і систем охолодження.
     Енергетичний паспорт  будівлі повинен містити контрольні величини, що існують в наявних затверджених стандартах у країнах - членах ЄС і забезпечують можливість споживачу порівняти та оцінити енергоефективність будівель. В енергетичний паспорт будівель вноситься показник енергоефективності. Покращення цього показника може бути стимулом для підвищення енергоефективності будівлі та її ринкової привабливості.
     З метою зниження рівня енергоспоживання будинків і наближення норм енергоспоживання України до норм високорозвинених країн Західної Європи Міністерство України у справах будівництва та архітектури розробило наступні нормативні документи:
  • «Контрольні показники питомих витрат теплоти на опалення громадських споруд». Наказ №105 від 29 грудня 1994р.
  • «Нормативи опору теплопередачі зовнішніх захисних конструкцій житлових і цивільних будинків при новому будівництві, реконструкції та капітальному ремонті». Наказ №247 від 27 грудня 1993р.
  • «Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні». КТМ 204 Україна 244-94. - К.:ЗАТ „ВІПОЛ". - 2001. - 376 с.
  • «Посібник та доповнення до Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні». - К.: УкрНДІінжпроект. - 2004. - 64 с.
     Наказом №247 від 27 грудня 1993р. на доповненя до СНіП ІІ-3-79  в Україні були введені норми теплового захисту будівель, які у 1,5 - 2,5 рази збільшили опір теплопередачі огороджувальних конструкцій, що дозволяє майже в двічі зменшити витрати енергії на опалення. При цьому в залежності від типу конструкцій та кліматичних умов (кількість градусо-діб) опір теплопередачі, (м2*оС)/Вт, повинен складати при новому будівництві: для зовнішніх стін від 1,2 до 2,5, даху та перекриття горищ 2,0 - 2,7, вікон та балконних дверей 0,4 - 0,5. При реконструкції: для зовнішніх стін від 1,7 до 2,2, даху та перекриття горищ 2,0 - 2,5, вікон та балконних дверей - як при новому будівництві.
     У СНіП II-3-79  введено дворівневий принцип нормування теплозахисних якостей зовнішніх стін. Перший рівень - з умов забезпечення санітарно-гігієнічної безпеки, що є обов'язковим, нижче за цей рівень теплозахист стін приймати забороняється. Другий - з економічних умов, тобто з умов енергозбереження. Рівень теплоізоляції зовнішніх стін в СНіП II-3-79* з умов енергозбереження встановлений теж як обов'язковий для виконання.
     З метою забезпечення сучасних вимог з енергозбереження при зведенні будівельних об'єктів, гармонізації вітчизняних нормативних документів щодо методик оцінки теплотехнічних показників будівельної продукції були розроблені нові державні будівельні норми з теплоізоляції будівель ДБН В.2.6-31:2006. В залежності від типу конструкцій та кліматичних умов опір теплопередачі, (м2*оС)/Вт, огороджувальних конструкцій житлових та громадських будівель повинен тепер складати при новому будівництві: для зовнішніх стін від 2,0 до 2,8, даху та перекриття горищ 2,2 - 4,95, вікон та балконних дверей 0,45 - 0,6. При реконструкції: ці показники мають коефіцієнт 0,8.
     В цілому ДБН В.2.6-31:2006 відповідає вимогам Директиви 2002/91/ЄС та прогресивним положенням норм інших країн. Слід звернути увагу, що в новому нормативному документі теплова ізоляція розглядається як єдина система і вводиться поняття теплоізоляційної оболонки будинку, що дозволяє вже на стадії проектування здійснювати оптимізацію конструктивних рішень із енергозбереження.
     Проектування та подальше будівництво відповідно до нормативних вимог дозволить :
-    скоротити сумарні витрати теплоти на опалення будинків не менш ніж на 15-20% та більш ніж в два рази знизити сумарні витрати порівняно з будинками, що були спроектовані згідно норм, що діяли до 1994 р. Це дозволить максимально наблизитися до нормативних вимог щодо допустимих тепловитрат енергії на опалення будинків, котрі існують у країнах ЄС;
-    значно підвищити якість проектування, при оцінці теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій будинків і споруд;
-    підвищити рівень забезпечення нормативних санітарно-гігієнічних вимог до теплових показників приміщень будинків при їх експлуатації.

     Особливістю нового ДБН є обов'язкова до заповнення форма енергетичного паспорту будівлі, призначеного для контролю якості проектування будівлі та подальшого його будівництва та експлуатації.
     У ДБН В.2.6-31.2006  також містяться вимоги:
  • контролю якості теплоізоляції огороджувальної конструкції, що проектується чи обстежується, перевіряється за результатами визначення теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій за ДСТУ Б В.2.6-17 (ГОСТ 26602.1) «Будівлі та споруди. Методи визначення опору повітропроникності огороджувальних конструкцій», ГОСТ 26254 «Будівлі та споруди. Метод визначення опору теплопередачі огороджувальних конструкцій»;
  • контролю показників теплостійкості зовнішніх огороджувальних конструкцій за ГОСТ 26253-84 «Будівлі та споруди. Метод визначення теплостійкості огороджувальних конструкцій» та ГОСТ 25609 «Матеріали полімерні рулонні та плиточні для підлоги. Метод визначення показника теплозасвоєння».

     Утворена до теперішнього часу структура нормативних документів по тепловому захисту будівель зі зниженим споживанням енергії та заповненню енергетичного паспорту, забезпеченню проведення енергетичних обстежень будівель, тепловізійного контролю якості теплового захисту представлена наступними документами:
  • ДБН В.2.6-31:2006 На заміну СНиП ІІ-3-79. Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель;
  • ДСТУ- Н Б А.2.2-5:2007 Настанова з розроблення та складання енергетичного паспорту будинків при новому будівництві та реконструкції;
  • ГОСТ 30494-96 Будівлі житлові та громадські. Параметри мікроклімату в приміщеннях. Міждержавний стандарт;
  • ГОСТ 26629-85 Будівлі та споруди. Метод тепловізійного контролю якості теплоізоляції огороджувальних конструкцій. Міждержавний стандарт. Чинний з 01.07.86 р. (постанова № 13 від 05.10.85 р.);
  • ДСТУ 4065-2001 Енергозбереження. Енергетичний аудит. Загальні технічні вимоги (ANSI/IEEE 739-1995,NEQ);
  • ДСТУ 4713:2007 Енергозбереження. Енергетичний аудит промислових підприємств. Порядок проведення та вимоги до організації роботи;
  • ГОСТ 26254-84 Будівлі та споруди. Метод визначення опору теплопередачі огороджувальних конструкцій. Чинний з 01.01.85 р. (постанова № 127 від 02.08.84 р.);
  • ГОСТ 25891-83 Будівлі та споруди. Методи визначення опору повітропроникності огороджувальних конструкцій. Чинний з 01.01.84 р. (постанова № 118 від 15.06.83 р.) Замінено на ДСТУ Б А.2.6-1 8-2000 (ГОСТ 26.602.2-99) в частині випробувань світлопрозорих конструкцій та дверних блоків;
  • ГОСТ 26253-84 Будівлі та споруди. Метод визначення теплостійкості огороджувальних конструкцій. Чинний з 01.01.85 р. (постанова № 121 від 27.07.84 р.);
  • ДСТУ 4035-2001 (ГОСТ 25380-2001) Енергозбереження. Будівлі та споруди. Методи вимірювання поверхневої густини теплових потоків та визначення коефіцієнтів теплообміну між огорожувальними конструкціями та довкіллям.

     Енергоаудит будівлі складається із послідовності дій, направлених на збір даних (моніторинг), їх обробку і визначення енергоефективності будівлі та її теплоенергетичних параметрів. Результати енергетичного аудиту є основою для заповнення енергетичного паспорту та сертифікації будівель з енергоефективності.
     Енергетичний аудит будівель проводиться в декілька стадій:
- визначаються цілі енергетичного аудиту, процедура енергоаудиту, об'єм і періодичність вимірювань, виконується планування робіт;
- установка комплексу датчиків вимірювання, регіструючого обладнання, наладка і повірка комплексу в роботі;
- власне моніторинг виконується шляхом проведення регулярних вимірів і запису їх результатів. Моніторинг енергоспоживання та теплового захисту будівлі - це періодичне вимірювання кількості і потоку енергії теплопостачання та параметрів теплопередачі внутрішніх та зовнішніх поверхонь огороджень будівлі;
- проводиться обробка і аналіз результатів вимірів, інтерпретація результатів і підготовка звіту.
За матеріалами ПМКЕУ "PATRIOT" Друкувати сторінку Відіслати на E-mail